Літературне читання

Тема уроку: Підсумкова перевірка. Навичка читання мовчки (письмово)

1. Візьміть секундомір і встановіть на ньому 3 хвилини. Починайте мовчки читати текст і зупиніться, коли 3 хвилини закінчаться.

Загублені рукавички

Товаришів у мене багато. Але найбільше я дружу з Ігорем. Ми і живемо в одному будинку і навчаємось в одному класі.

Яка в нас дружба — судіть з такої пригоди.

Коли похолодало і випав сніг, Ігореві, щоб не мерзли руки, купили зелені вовняні рукавички. М'якенькі і теплі-теплі. Я теж захотів такі самі. Мама купила й мені.

Одного разу на великій перерві ми кидалися сніжками. Як подзвонили на урок, припинили гру, вбігли в клас, глянули, а в нас обох немає по рукавичці. В мене — лівої, в Ігоря — правої.

Наступної перерви майже всім класом шукали. Перерили в шкільному дворі геть увесь сніг і не знайшли.

— Ну, де вона пропала? — сумував Ігор.— Тепер дома будуть лаяти...

— І мене лаятимуть...— журився я.

Після того вже й учителів мало слухали на уроках. Все думали про загублені рукавички і про те, як пояснити вдома, де вони поділися.

"А що, як віддати Ігореві свою рукавичку? — раптом подумав я.— В нього ж — права, в мене — ліва. Якраз і буде пара!.."

Але ж Ігор може ще й не взяти. Знаю його. Скаже: "Чого це ти мені свою віддаєш? Бери краще мою". Ні, якщо вже віддавати Ігореві свою рукавичку, то треба, щоб і він про це не знав!..

Так і зробив. Наприкінці останнього уроку засунув тихцем рукавичку в Ігорів ранець, глибоко, на саме дно.

Ото здивується, як знайде! — тішився я. Однак вийшло непередбачене, довелося самому дивуватися.

Коли я вдома викладав на стіл із свого ранця книжки та зошити, то разом з ними витяг і зелену вовняну рукавичку. Спершу подумав, що ми з Ігорем переплутали ранці. Таке вже не раз було, бо вони однакові. Щоб цілком переконатися в тому, подивився на зошити. Ні, зошити мої. Значить, не переплутали. А як же тоді в мій ранець потрапила ця рукавичка? Адже я добре пам'ятаю, що засовував її не в свій, а в Ігорів.

Стривай, стривай, рукавичка ж із правої руки! Тепер все зрозуміло. Виявляється, Ігор теж хотів мене виручити і засунув у мій ранець свою рукавичку. От сміхота, от комедія!..

Хапаю рукавичку і мерщій до Ігоря. Тільки відчинив свої двері, відчиняються навпроти і його. Я тримаю в руці зелену вовняну рукавичку і він держить таку ж... (354 слова)

2. Порахуйте, скільки слів ви прочитали і запишіть. Чесно напишіть, чи ворушили ви губами під час читання (так або ні). 

3. Дочитайте текст і виконайте завдання.

1. Визначте жанр прочитаного твору.
а) казка;
б) оповідання;
в) легенда.

2. Які слова тексту передають переживання хлопців через пригоду, що з ними сталася?
а) “Перерили в шкільному дворі геть увесь сніг і не знайшли.”
б) “ Ото здивується, як знайде!”

в) “… де вона пропала? Тепер дома будуть лаяти…”
3. Яку з ознак справжньої дружби продемонстрували дійові особи твору?

а) Справжні друзі завжди готові прийти на допо­могу.

б) Справжні друзі вміють слухати.

в) Справжні друзі ніколи не змагаються.

4. Яке прислів'я найточніше виражає основну думку твору?

а) Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

б) Друзі пізнаються в біді.

в) Мовчання – золото.

5. Виберіть з тексту три найвлучніші слова, які використав автор для опису рукавичок, і запишіть їх.

6. Доповніть речення словами з тексту.

Одного разу на великій перерві…

А як же тоді в мій ранець…

Виконані завдання сфотографуйте та відправте фото на мою електронну пошту krasna.oksana09@gmail.com.